BANAN NAD WISŁĄ

Z cyklu „Jaja jak czerwone berety”

Nie byłbym taki pewny, że innym razem sprawy potoczą się świetlistym szlakiem i dobro zatryumfuje. Nie wierzę w rozstrzygającą moc jakiejkolwiek armii, nawet tej rewolucyjnej, czy tej lepiej wyszkolonej i kontrrewolucyjnej zarazem, choć wojskowe szkolenie to rzecz nie bez znaczenia.  Kto by przypuszczał, że sklecona naprędce polska armia okaże się pod każdym względem lepiej przygotowana do wojny niż zaprawiona w bojach Armia Czerwona?

W 1920 r. zasoby ludzkie w obu krajach były na wyczerpaniu. Wodzom zwycięskiej rewolucji wydawało, że Warszawę wezmą iście sportowym rzutem na taśmę. Błąd drogo kosztował. Okazało się, że po wkroczeniu na ziemie rdzennie polskie walki przybrały charakter zażarty, przynajmniej z jednej strony.

W Armii Czerwonej zabrakło ducha rewolucyjnego zwłaszcza na niższych szczeblach. Tymczasem polską zbrojną drużynę – jakby to było przez niektórych nieoczekiwane – uniósł w porywie duch patriotyzmu, którego jeszcze niedawno tak brakowało w walkach o projekt – od morza do morza, włączając w to nie tyle Kresy, co bezkres Białorusi i…  Ukrainy, z pribałtami włącznie.

Co to ma wspólnego z PRZEDMURZEM?

Gdybyśmy się kurczowo trzymali koncepcji Przedmurza, wyprawę na Kijów należałoby nazwać pochodem krzyżowym, a nie podpierać się jakimiś tam zużytymi sloganami, w rodzaju „Za Wolność – Waszą i Naszą!”, podnoszonymi po obu stronach barykady.

Bolszewicy nie mogli oprzeć się pokusie – zwycięstwo Światowej Rewolucji wydawało się na wyciągnięcie ręki. Pośliznęli się przy rzucie na taśmę… na skórce od banana.

Skąd w 1920 r. banan nad Wisłą?

W tym właśnie sensie Niepodległa to nic innego, jak prekursor wszystkich bananowych republik we władanie kapitału wziętych razem.

Czytaj dalej

Opublikowano Jaja jak czerwone berety | Skomentuj

PORAŻKA SOLIDARNOŚCI


14 August 2017

Поразка солідарності: гнів і політика у посткомуністичній Європі

Інтерв’ю з Дейвідом Остом

Вперше опубліковано в: Спільне, №7, 2014: Другий світ

Анастасія Рябчук: З чого почалося Ваше дослідження польського руху «Солідарність»?

Дейвід Ост: Я відвідую Польщу ось уже 35 років. Вперше я поїхав туди як студент. У США я вивчав російську. Я провів якийсь час у Москві і там купив собі «учебник польского языка», щоб трошки підучити польську за посередництва російської, а також тому, що мене цікавили політичні опозиційні рухи. В середині сімдесятих у Радянському Союзі не було якоїсь відвертої опозиції, тоді як у Польщі відбувалося стільки всього! Протягом сімдесятих стався поштовх до незалежного активізму. Моя перша книжка 1990 року розповідає про ідею демократії і громадянського суспільства, яку відродила і розвинула «Солідарність» — надзвичайно впливову, дуже динамічну ідею про участь громади у суспільному житті, популяризовану такими інтелектуалами, як Яцек Куронь та Адам Міхнік. Так от, ці ідеї мали величезний вплив, зокрема у Німеччині, де Партія зелених позиціонувала себе як партія, що ґрунтується на громадському активізмі. Для нових лівих загалом була близькою ідея про самоорганізацію, яка може зменшити владу правлячих кіл, не скидаючи їх, а роблячи їх натомість маловпливовими, будуючи власне альтернативне суспільство і зосереджуючись на незалежних ініціативах. Досвід 1980–1981 років (до введення у 1981 військового стану) мав надзвичайно сильний вплив по всьому світі. Можливо, хтось із вас знає, що він вплинув навіть на рухи у Південній Африці. Звідти присилали людей у Польщу і там також сформувалася Конфедерація південноафриканських профспілок, яка ставила подібне питання непрямої протидії диктаторським авторитарним режимам. Тож я думаю, що польський досвід має надзвичайно важливі наслідки для політології та соціології. Я сам, можна сказати, зацікавлений у цих подіях якраз тому, що там існували всі ці опозиційні рухи. Я ніколи не хотів досліджувати Польщу просто через те, що це Польща, і все. Я хотів знайти там той досвід, який дійсно чогось навчає всіх нас.

Opublikowano Poczta ze świata | Skomentuj

John Smith: Иллюзия ВВП: присвоенная стоимость как «добавленная»

«Анализ тенденций неолиберальной глобализации показывает, что именно глобальное регулирование труда является её основным движущим фактором. Оно стало возможным благодаря высокому уровню эксплуатации в странах с дешёвой рабочей силой. Главный вывод из нашего обзора “Капитала” Маркса состоит в том, что это соответствует третьему способу повышения прибавочной стоимости, значение которого было подчёркнуто Марксом, но который он исключил из своей общей теории. Вот единственно возможный прочный фундамент для возрождения марксизма в мировом масштабе. Этот центральный вывод также позволяет нам увидеть роль неолиберализма в истории».

Вступление

«Иллюзия ВВП» — это ошибка восприятия, вызванная изъянами в сборе и толковании стандартных экономических данных. Её главный признак — систематическая недооценка вклада низкооплачиваемых рабочих глобального Юга в мировое богатство и соответствующая переоценка внутреннего валового продукта США и других империалистических стран. Эти изъяны и искажённое восприятие возникают из-за неоклассических представлений о цене, стоимости и добавленной стоимости, которые влияют на сбор и осмысление статистики по ВВП, торговле и производительности. В итоге якобы объективные и независимые сырые данные о ВВП, производительности и торговле таковыми совсем не являются, а общепринятое истолкование таких данных скрывает, по крайней мере, столько же информации об источниках стоимости и прибыли в глобальной экономике, сколько показывает.

Три наиболее типичных примера «глобальных товаров» — “iPhone”, футболка и чашка кофе — подтверждают и иллюстрируют эту точку зрения; их разнообразие помогает выявить общее между ними и для всей остальной продукции глобализированного производственного процесса. Все данные и опыт, за исключением экономических, указывают на значительный вклад в прибыли “Apple Inc.” и других западных компаний тех рабочих, которые много, усердно и за низкую плату работают на производстве их товаров. При этом экономические данные ничего не говорят об этом вкладе; наоборот, судя по ним, вся стоимость возникает только благодаря продаже, а источником прибыли “Apple” и “Starbucks” в результате считаются страны, где происходит потребление. Три же названных продукта демонстрируют, что обращение капиталистических товаров сложнее, чем принято представлять.

Помимо прочего, экономическая статистика и её стандартная интерпретация затушёвывают отношения эксплуатации между северными компаниями и южными производителями. Эти отношения не исчезают из вида полностью и частично видны в парадоксах и аномалиях, переполняющих стандартные отчёты о глобальной политической экономии. Эти парадоксы и аномалии подобны пятнам на искажающей линзе, дающим знать о самом её существовании и заставляющим найти и описать искажение — чтобы стало возможным увидеть мир таким, какой он есть на самом деле. А искажение заключается в подмене присвоенной стоимости добавленной.

Czytaj dalej

Opublikowano Poczta ze świata | Skomentuj

ALEX GUSEV: Шабаш вокруг Удальцова крайне уморителен

Znalezione obrazy dla zapytania сергей удальцов фотограф

Шабаш вокруг Удальцова крайне уморителен.

У Албу шапинисты теперь рассказывают удивительные истории про Болотную, которая в отличие от Майдана была „народным движением”, и в ней, оказывается, на первом плане были „красные” (ага, „красные”, значит, с красными флагами — они ведь и вправду подходили ближе всех к сцене и на некоторых фотографиях казалось, что вся Болотная „красная”). А у Влад Ваховский в комментариях восхваляют Удальцова. Мотив к его защите сводится к желанию и

Komentarze
Александра Маркова Согласна с частью про инфантилизм и рутинную работу, не согласна с однозначным скептицизмом по поводу Удальцова. Разве появилась какая-то альтернатива ему за шесть лет? (разве что Медведев, но он как раз конкурировать с Удальцовым не собирается) Левому движению не нужен лидер а смысле человека, который решает за всех, но нужен – в смысле узнаваемой медиаперсоны.Zobacz tłumaczenie
Павел Кудюкин Здесь сразу же появляется риск манипулирования со стороны СМИ, которые мы знаем, кем контролируются Zobacz tłumaczenie
Николай Ленивцын Павел Кудюкин бесспорно, чем подвергаться риску – лучше не делать ничего.Zobacz tłumaczenie
Павел Кудюкин А что, делать можно только под прикрытием медиаперсоны? Zobacz tłumaczenie
Николай Ленивцын Павел Кудюкин нет, но медиа-персона – это существенное упрощение взаимодействия со СМИ, особенно – в условиях, когда уже раскрученную персону продвинуть дешевле, чем никому не известный брендZobacz tłumaczenie
Opublikowano Teksty bieżące | Skomentuj

Алексей Сахнин: Сергей Удальцов и перспективы левых сил

Znalezione obrazy dla zapytania сергей удальцов фотограф

Сергей Удальцов вышел на свободу после 4,5 лет, которые он провел в тюрьме. Многие задаются вопросом о его политических перспективах и о месте, которое левые силы могут занять в развитии нашей страны. В этой связи я хочу сформулировать несколько тезисов.

1. Роль лидера, его личных качеств, политического чутья, организаторских способностей, харизмы и прочего велика – но, все же, она вторична по отношению к объективным социальным условиям, которые задают коридор возможностей и определяют возможные альтернативы развития общества.

Место Сергея Удальцова и Левого фронта в российской политике в 2005-2012 годов определялось именно фундаментальными ограничениями эпохи. Тогда, несмотря на все проблемы, чудовищное социальное неравенство, перманентный кризис многих государственных институтов и деградацию демократических механизмов, существовавший общественный порядок в целом себя еще не исчерпал. То, что мы называем «путинским режимом», было и пока остается российской разновидностью глобального неолиберального порядка, который определял правила игры на всей планете.

Opublikowano Teksty bieżące | Skomentuj

Открытие Летней Школы 2017 „Сути Времени”

Opublikowano Teksty bieżące | Skomentuj

ZAWRACAMY W MIEJSCU

Z cyklu „Jaja jak czerwone berety”

Jeśli zajrzysz na dowolny profil Piotra Ikonowicza na facebooku – a masz przynajmniej dwa do wyboru – trafisz na taki oto komunikat:

Przeciw eksmisji na bruk

Informuję, że przygotowujemy się do akcji protestacyjnej przeciwko uchwalonym na kanwie programu mieszkanie+ zmianom prawnym, które legalizują na nowo eksmisję na bruk wszystkich bez wyjątku lokatorów. Manifestacja odbędzie się najprawdopodobniej pod siedzibą rządzącej partii Prawa i Sprawiedliwość. Będziemy żądali nowelizacji prawa w tym zakresie i wprowadzenia pełnej ochrony przed eksmisją na bruk. Zaproponowany niżej termin manifestacji 21.08 pod Pałacem Prezydenckim okazał się niefortunny, gdyż Prezydent zdążył już ustawę podpisać.

Za zamieszanie przepraszamy. Dalsze informacje o planowanej akcji już wkrótce.

Czytaj dalej

Opublikowano Jaja jak czerwone berety | Skomentuj